туристсько-рекреаційної діяльності, Буковинських Карпат, Середнього Подністров’я, отдых, Rest
Обґрунтування нових підходів у дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності (на прикладі Буковинських Карпат та Середнього Подністров’я)
Обоснование новых подходов в исследовании туристско-рекреационной деятельности (на примере Буковинских Карпат и Среднего Поднистров’я) Статьи
Означена територія не раз потрапляла в поле зору дослідників, як складова Карпатського регіону. Так, зокрема, Євдокименко В.К. вивчаючи питання регіональної політики розвитку туризму виділяє тут Чернівецький (м. Чернівці та його околиці), Вижницько-Путильський (територія адміністративних районів Чернівецької області) та Дністровський (середня течія Дністра від м. Галич до Новодністровська) рекреаційні райони. Характеризуючи рекреаційні ресурси кожного з виділених районів, їх придатність до певного виду туристсько-рекреаційної діяльності, визначаючи рекреаційну місткість району (за сезонами) та основні рекреаційні центри, він приходить до висновку, що “просторова специфіка розміщення природно-ресурсної бази в Карпатському регіоні вимагає не уніфікованого, а територіально-диференційованого підходу до планування перспективи її освоєння”[10]. В.К. Євдокименко, також, піднімає питання використання в туристичних цілях історико-культурних ресурсів. “Ще донедавна історико-культурні пам’ятки були об’єктом досліджень істориків, археологів, мистецтвознавців, культурологів; – наголошує автор – а з розширенням і поглибленням наукових пошуків та розв’язання актуальних питань рекреаційного освоєння територій, історико-культурний потенціал стає об’єктом інтересів економістів, географів, архітекторів” [10]. Принципове значення, на наш погляд, має якісна оцінка придатності об’єкту (явища) для використання в туристичних цілях, а саме – пізнавальна цінність, унікальність, доступність, стан збереженості (стосовно архітектурного об’єкту) тощо. Звичайно, що наявність на території саме таких ресурсів та відомості про можливості їх використання, мають надзвичайно великий позитив для розвитку в регіоні туристсько-рекреаційної діяльності. А для окремих видів пізнавально-культурного, релігійного, екзотичного сегментів туризму – чи не основною ресурсною базою для розвитку.
Цікавим напрямком дослідження є підняті Школою І.М. та Кифяком В.Ф. питання можливості розвитку міжнародного туризму на території краю. Основними чинниками, які сприяють цьому є особливе геополітичне положення області, а саме близькість державного кордону, природні умови та ресурси і, знову ж таки, багата історико- культурна спадщина населення регіону. Основними проблемами, які стають перешкодою розвитку саме міжнародного туризму є невідповідність туристичної інфраструктури загально прийнятим світовим стандартам, кадрові питання, окремі упущення в законодавстві сфери туризму.
Источник: Дутчак С.В. Обґрунтування нових підходів у дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності (на прикладі Буковинських Карпат та Середнього Подністров’я) / Опубліковано: Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. –
Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – Випуск 10 (2). – С. 57-63: http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)
